The Kiev Concert (Live in Kiev. Oct 17, 2008)
HOOB Rec

Мистецтво не терпить категоричних оцінок та суджень. Це не індекс Доу Джонса. І навіть до-мажорна гама - це досить відносна річ. Мистецтво - суб’єктивне. Воно потребує правильного місця, часу та навіть запаху. Особисто я вважаю концерт New Tango Orquesta на фестивалі Jazz in Kiev 2008 вкрай невдалою ідеєю. Не витримав не лише я: після мене із залу вийшло багато з тих, хто претендує на поглиблене знання та розуміння музики (а музиканти навіть жартували, що знають, яким буде наступний акорд та навіть гармонічна послідовність наступної теми).

Заради справедливості, аудиторія у своїй масі сприймала концерт шведських тангерос із величезним задоволенням та вдячністю. (Натомість вона організованими групами лишала наступний концерт фестиваю - Дейва Холланда - який я й досі вважаю концертом року і від жовтня не чув нічого рівного йому. Але то - інша історія.)

У випадку із New Tango Orquesta ти навіть головою розумів, що у них усе в порядку: повторювність, остинатність певних партій, подібність композицій та багато іншого - це заплановано та продумано, це частина симбіозу сучасного академічного, імпровізаційного та написаного, Європи та Латинської Америки. Що відсутність брутальної вибуховості справжнього “олдскульного” танго добре компенсується внутрішньою стриманою емоційністю та логічними зв’язками.

Але зрозумійте мене правильно… Для цієї музики, виконаної наживо, потрібні: сигара, рюмочка-інша порто, або мадери, або навіть кальвадосу; легка задуха і рідкі крапельки поту на твоєму обличчі, запах жіночої шиї та ненав’язливі дотики її тіла до твого… Ну а тепер, як весь цей “феншуй” можна вписати у той нещасний “Жовтневий” зал у жовтні в Києві??? NTO просто не вписувалися жодним боком в усе це. Це шматочки з іншого пазла.

Тепер у мене в плеєрі звучить диск, записаний на тому концерті. Звучить прекрасний диск: якесь nu tango із власним поглядом на стиль та метод. Мені не хочеться його вимикати. Він прекрасно записаний та зведений, об’ємний і з хорошою динамікою - так що музика іноді навіть вибухає, як це має бути у танго (записував концерт, та й притяг групу на фестиваль великий прихильник “ненормативних” музичних концепцій Віктор Овчінніков). І коли я його слухаю, мене навіть не дуже цікавить теоретичний бік справи: зайва термінологія заважає задоволенню, а іноді й не допомагає розумінню музики.

Іронія полягає в тому, що добра половина тих, хто кричав на концерті своє “браво”, не сприймуть належним чином цю музику у записі. Хоча, мистецтво ж, воно непередбачуване.

Головне, більше не кличте мене на концерт New Tango Orquesta, якщо він буде не у прокуреному барі. Краще дайте мені ще один їхній диск.

~ Вячек Криштофович-мол.

New Tango Orquesta:
Per St?rby - bandoneon
Livet Nord - violin
Josef Kallerdahl - kontrabas
Peter Gran - elgitarr
Johanna Dahl - cello
Thomas Gustavsson - piano